Skip to main content

Ести Зміст Походження | Виноски | Див. також | Посилання | Література | Навігаційне менюЭстонцы. Энциклопедия «Народы и религии мира»Значение слова «эстонцы» в Большой советской энциклопедииМария Гимбутас. Балты. Люди янтарного моря

Стародавня ЕстоніяСередньовічна ЕстоніяСтародавні народи ЄвропиНароди середньовічної ЄвропиЕстонці


СередньовіччіЕстоніїестонціЕстоніїКундакундаською археологічною культуроюнеолітичних народівфінно-угорськогоГенріха ЛатвійськогоXIII століттянімТацитагерманцівГерманії»Йорданомбалтські племенафіно-угорські племенаРусічудьестонціест












Ести




Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.








Перейти до навігації
Перейти до пошуку




Мапа розселення слов'ян та їх сусідів у VII-VIII століттях.


Е́сти — назва одного з народів, що у Середньовіччі проживав на території нинішньої Естонії. Сучасні естонці вважаються нащадками естів.




Зміст





  • 1 Походження

    • 1.1 Гіпотези



  • 2 Виноски


  • 3 Див. також


  • 4 Посилання


  • 5 Література




Походження |


Найдавнішими пам'ятками на території Естонії є артефакти, знайдені під час археологічних розкопок поселень Пуллі та Кунда, що пов'язані з кундаською археологічною культурою. Етнічне походження найдревніх поселенців на сучасних естонських землях невідоме. Вважається, що вони належать до неолітичних народів, субстрат мови яких і нині існує в мовах сучасної Європи.



Гіпотези |





Римська імперія за правління(117—138) Адріана, із зазначенням місця розташування Aestii, що згадуються Тацитом


Ести як окремий народ фінно-угорського походження згадується в лівонських хроніках (зокрема, у хроніці Генріха Латвійського, XIII століття). За гіпотезою, назва народу походить від нім. ost (схід), а Ostland (Естланд) німецькою мовою означає «Східна земля». Тому, ести — це не самоназва. Відтак, aestii, що були сусідами відіваріїв та проживали поблизу Вісли, і які згадуються у трактаті[1]Тацита «Про походження германців та місцезнаходження Германії», не є естами. З цієї ж причини, не пов'язані з середньовічними естами народ hestii (ести, айсти або аестії), що згадується Йорданом.


Вважається, що естами у різний час євпропейці називали найвіддаленіший народ у східному напрямку, а з просуванням «західного впливу» на східні землі вздовж узбережжя Балтики, змінювалися і носії цієї назви. Тому у Тацита і Йордана ести(айсти або аестії) — це балтські племена біля Вісли, а для середньовічних німців естів — це вже фіно-угорські племена, які є предками сучасних естонців.


В літописах Русі предки естонців, поряд з деякими іншими племенами, згадуються під назвою чудь.


Сучасні естонці взяли назву «ести» для позначення своєї нації лише в середині XIX — на початку XX століття (в період «національного відродження») — еестласед. До того вони самі себе називали маарахвас (ест. maarahvas, дослівно «земляки», «народ землі», «сільський народ», «сільські простолю́дини»).



Виноски |




  1. опублікований в 98 р.



Див. також |


  • балти

  • фіно-угри

  • Бурштиновий шлях


Посилання |


  • Эстонцы. Энциклопедия «Народы и религии мира»

  • Значение слова «эстонцы» в Большой советской энциклопедии


Література |


  • Мария Гимбутас. Балты. Люди янтарного моря



Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ести&oldid=23603807










Навігаційне меню



























(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgPageParseReport":"limitreport":"cputime":"0.028","walltime":"0.037","ppvisitednodes":"value":86,"limit":1000000,"ppgeneratednodes":"value":0,"limit":1500000,"postexpandincludesize":"value":147,"limit":2097152,"templateargumentsize":"value":0,"limit":2097152,"expansiondepth":"value":4,"limit":40,"expensivefunctioncount":"value":0,"limit":500,"unstrip-depth":"value":0,"limit":20,"unstrip-size":"value":286,"limit":5000000,"entityaccesscount":"value":0,"limit":400,"timingprofile":["100.00% 4.048 1 Шаблон:Reflist","100.00% 4.048 1 -total"],"cachereport":"origin":"mw1258","timestamp":"20190417022552","ttl":2592000,"transientcontent":false););"@context":"https://schema.org","@type":"Article","name":"u0415u0441u0442u0438","url":"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%B8","sameAs":"http://www.wikidata.org/entity/Q256937","mainEntity":"http://www.wikidata.org/entity/Q256937","author":"@type":"Organization","name":"u0423u0447u0430u0441u043du0438u043au0438 u043fu0440u043eu0435u043au0442u0456u0432 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","publisher":"@type":"Organization","name":"u0424u043eu043du0434 u0412u0456u043au0456u043cu0435u0434u0456u0430","logo":"@type":"ImageObject","url":"https://www.wikimedia.org/static/images/wmf-hor-googpub.png","datePublished":"2011-02-14T00:19:32Z","dateModified":"2018-10-23T17:56:26Z","image":"https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0e/Slav-7-8-obrez.png"(window.RLQ=window.RLQ||[]).push(function()mw.config.set("wgBackendResponseTime":127,"wgHostname":"mw1333"););

Popular posts from this blog

Valle di Casies Indice Geografia fisica | Origini del nome | Storia | Società | Amministrazione | Sport | Note | Bibliografia | Voci correlate | Altri progetti | Collegamenti esterni | Menu di navigazione46°46′N 12°11′E / 46.766667°N 12.183333°E46.766667; 12.183333 (Valle di Casies)46°46′N 12°11′E / 46.766667°N 12.183333°E46.766667; 12.183333 (Valle di Casies)Sito istituzionaleAstat Censimento della popolazione 2011 - Determinazione della consistenza dei tre gruppi linguistici della Provincia Autonoma di Bolzano-Alto Adige - giugno 2012Numeri e fattiValle di CasiesDato IstatTabella dei gradi/giorno dei Comuni italiani raggruppati per Regione e Provincia26 agosto 1993, n. 412Heraldry of the World: GsiesStatistiche I.StatValCasies.comWikimedia CommonsWikimedia CommonsValle di CasiesSito ufficialeValle di CasiesMM14870458910042978-6

Luksemburg Sisukord Nimi | Asend | Loodus | Riigikord | Haldusjaotus | Rahvastik | Riigikaitse | Majandus | Taristu | Ajalugu | Eesti ja Luksemburgi suhted | Haridus | Kultuur | Vaata ka | Viited | Välislingid | Navigeerimismenüü50° N, 6° EÜlevaade Luksemburgi kaitsealadest.Luksemburgi rahvaarv. Statistikaamet.World Bank'i andmebaasÜlevaade Luksemburgi loodusest.Ülevaade Luksemburgi metsadest.Guy Colling. "Red List of the Vascular Plants of Luxembourg." Travaux scientifiques du Musée national d’histoire naturelle Luxembourg. 2005.Luxembourg’s biodiversity at risk.Maailma kahepaiksete andmebaas.Denis Lepage. "Luxembourg." Avibase.Ülevaade temperatuuridest. Luksemburgi meteoroloogiateenistus.Ülevaade Luksemburgist. Euroopa Liidu esinduse koduleht.Système politique. TerritoireÜlevaade Luksemburgi rahvastikust. Luksemburgi statistikaamet.Luksemburgi rahvastik. Luksemburgi statistikaamet.The World FactbookMonique Borsenberger, Paul Dickes. "Religions au Luxembourg. Quelle évolution entre 1999-2008". Luksemburgi statistikaamet. 2011.Luksemburgi peapiiskopkond. Catholic-Hierarchy.Luksemburgi armee koduleht.Luksemburgi armee relvastus.Eesti Välisministeerium.Luksemburgi rahvastik. Luksemburgi statistikaamet.Luksemburgi Eesti Seltsi koduleht.Helen Eelrand. "Raadio, mis muutis maailma." Eesti Päevaleht. 13. märts 2004.Ülevaade Luksemburgi haridussüsteemist.Ülevaade Luksemburgi keskkoolidest.Luksemburgr

Johann Wolfgang von Goethe Sisukord Elukäik | Looming | Tunnustus | Teosed | Teosed eesti keeles | Kirjandus | Välislingid | Viited | NavigeerimismenüüJohann Wolfgang von GoetheGoethe sajanda surmapäeva puhulGoethe — filosoof ja loodusuurija"Rahuldamatus: "Faustist" ja Eestist""Romaaniülikool: J. W. Goethe "Noore Wertheri kannatused""SurimaskVappJohann Wolfgang von Goether"Türklannast „Luther“ reformib islamit"Arhiiviversioon